Оцінка економічної ефективності. Розрахунок показників  

Оцінка економічної ефективності. Розрахунок показників

Для оцінки інвестицій використовуються різноманітні методи оцінки й аналізу проектів. Їх використання припускає безліч прогнозних оцінок і розрахунків, що визначається можливістю застосування ряду критеріїв. Аналіз запропонованих критеріїв в економічній літературі й системи міжнародних показників дозволив оцінити їх достоїнства і недоліки, зумовлені методикою підходу, а також виявити особливості застосування розглянутих методичних інструментаріїв на вітчизняному ринку інвестиційного проектування.

Аналіз методів розрахунку критеріїв оцінки інвестицій, які пропонуються в літературі, показав, що визначення величини тих самих критеріїв різними методами можуть мати не одне, а кілька значень, які відрізняються один від одного в кілька разів. Це дає можливість використовувати найбільш прийнятне їх значення для оцінки інвестиційних проектів. При розгляді критеріїв оцінки можна зробити висновок, що більшість авторів виділяють п’ять основних критеріїв для оцінки інвестицій:

чистий дисконтований (приведений) ефект (дохід) (NPV);

внутрішня норма (ставка) прибутковості (прибутку), рентабельності (IRR);

рентабельність інвестицій (індекс рентабельності) (PI);

коефіцієнт ефективності інвестицій (ARR);

термін окупності (період відшкодування) (PP).

На основі даних показників і зазначених принципів систематизуємо методи оцінки ефективності інвестиційних проектів (рис. 3.1). Одним з них є метод компаундинга (фіксований відсоток приросту доходу від вкладень коштів у продукцію підприємства).

Цей метод полягає в можливості розрахувати, як виросте базова сума капіталу, що інвестується, при щорічному відсотку приросту доходу від вкладень коштів у продукцію підприємства.

Уведемо наступні позначки:

k – базова сума капіталу, що інвестується;

і – постійний щорічний відсоток приросту доходу;

T – установлений період часу (місяць, рік);

r – рівень інфляції для періоду часу;

дельта K – зміна базової суми капіталу, що інвестується.

Передбачається, що щорічно вкладений капітал і отримані відсотки цілком реінвестуються – ефект “сніжного кому” .

Тоді зміна базової суми капіталу, що інвестується, визначається:

(3.3)

Інвестор визначає, чи зможе він за встановлений термін і при фіксованому відсотку приросту доходу вийти на необхідну суму капіталу. При неможливості вийти на потрібну суму в заданих умовах, інвестор зможе оцінити можливості збільшення таких показників, як стартові вкладення, щорічний відсоток доходу на вкладений капітал, термін використання інвестиційного капіталу чи комбінацію попередніх напрямків. Якщо ці можливості не дозволяють вийти на потрібну суму капіталу, дане інвестування буде неефективним – інвестору доцільніше від нього відмовитися. Даний метод простий, і його можна адаптувати до промислових підприємств.

При оцінці ефективності інвестиційних проектів промислових підприємств усі ці показники варто розглядати в комплексі, оскільки вони знаходяться між собою в тісному взаємозв’язку й дозволяють оцінити ефективність з різних сторін.


8501385425610719.html
8501434141063774.html

8501385425610719.html
8501434141063774.html
    PR.RU™